- сопілка
- —————————————————————————————сопі́лкаіменник жіночого роду* Але: дві, три, чотири сопі́лки
Орфографічний словник української мови. 2005.
сопілка
Смотреть что такое "сопілка" в других словарях:
сопілка — [соуп’і/лка] лкие, д. і м. лц і, мн. соп ілки/, соп іло/к дв і соуп і/лкие … Орфоепічний словник української мови
сопілка — (народний духовий музичний інструмент із дерева / очерету, що має форму порожнистої рурки з отворами), дудка, дуда; цівка, цівниця (із рурчастого стебла якої н. рослини); ґайда, денцівка, зубівка, теленка, флоя[є]ра, фуяра, фуярка (різновиди… … Словник синонімів української мови
сопілка — и, ж. 1) Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. 2) Синонім блокфлейти, свирілі та ін. подібних музичних інструментів … Український тлумачний словник
сопівка — (21, 66) – “сопілка”; [ІЦ 2006] … Толковый украинский словарь
сопілкар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
сопівка — и, ж., діал. Сопілка … Український тлумачний словник
сопілковий — а, е. Прикм. до сопілка … Український тлумачний словник
сопілонька — и, ж. Пестл. до сопілка … Український тлумачний словник
сопілочка — и, ж. Зменш. пестл. до сопілка … Український тлумачний словник
сопілчина — и, ж., розм. Те саме, що сопілка … Український тлумачний словник
